Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/101

Щоб через нього й другим шлях мостити, На те віддам свій труд, свою охоту. А як часом моя послабне сила І серце в грудях біль сцігіить пекучий, І людська злість зморозить кров у жилах, То човник мя*) перенесе летючий — Твоя любов підніме мя на крилах, Аж поки вал не зломиться ревучий. 1880. VIII. ПОХОРОН. Старі, недобрі пісні, Злі мрії, навісні, Похороню. Дайте Велику труну мні. Кладу в ній—що такого ? Сказать ще не пора. А труна, браття, більша, Ніж Зелемінь-гора 2). І велетів дванадцять Шукайте в височінь, Як ті, що з скал двигнули Високий Зелемінь. Нехай візьмуть ту труну І зложать в моря гліб : Такій великій труні Такий великий гріб ! Що ж там важке й велике Зложив я в ній з журбов ? Зложив я в ній, о, браття, Свій біль, свою любов. 1 листоп. 1883. ') Мя — мене, народня форма. Зелемінь-гора — гора коло Дрогобича ?СК)