Цю сторінку схвалено
ВЕСНЯНКИ.
I.
Дивувалась зима,
Чом це тають сніги,
Чом леди присли всі
На широкій ріці?
Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт[1] бересь,
Що теплом пронима'?
Дивувалась зима,
Як це скріпла земля
Наливаєсь теплом,
Оживає щодня?
Дивувалась зима,
Як посміли над сніг
Проклюнутись квітки
Запахущі, дрібні?
І дунула на них
Вітром з уст ледяних,
І пластом почала
Сніг метати на них.
——————
- ↑ Легіт — легкий весняний вітер.