Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 14. Поеми (1959).djvu/54

Цю сторінку схвалено


Що це ви робите? Яка,
Де, відки воля вам приснилась?“

„Ні, не приснилась, — відклика
Народ, — а справді об'явилась.
От півгодини ще нема,
Як пан комісар власним словом
Сказав нам! Людям урядовим
А чейже не брехать?“
 „Ага!
А що ж таке сказав вам? A?“
„Сказав нам те, що й ви, пан-отче,
Щоби горілки нам не пить;
А ще додав, що цісар хоче
Нас — каже — вільними зробить“.

„Ну, і що більш?“ „І більш нічого“

„Дурні, дурні! І ви так з того
Утішились? От барани!
Що цісар хоче — милий Боже! —
Це ж певно! Але чи він може?
Чи зараз може? Жди, небоже!
Та ви ж подумайте самі:
Хто має в хаті три сини,
Всім трьом рад долю запевнити,
То годі враз всіх трьох женити,
Бо всіх не міг би обділити
І сам лишився б ще в зимі
Без хліба. Так то і в державі
Цар-батько. В нього три сини:
Хлопи і військо і пани,
Усі цареві рівно милі,
Бо всі однако царській славі
Допомічні й державній силі.