Панські жарти — поема з останніх часів панщини, написана в січні і лютому 1887 року, друкувалася того ж року в збірці „З вершин і низин“. Увійшли „Панські жарти“ і в друге видання „З вершин і низин“ 1893 р., того ж року вийшла ця поема й окремою книжкою. Поему цю Франко дуже високо цінив. В 1911 році вийшли „Панські жарти“ четвертим, доповненим виданням (Львів. Укр.-руська Видави. Спілка), звідки й передруковуються.
Смерть Каїна — леґенда, вийшла накладом автора 1889 року. Передрукував її Франко і в другому виданні. „З вершин і низин“, звідки й передруковується. Накладомі вид-ва „Слово“ вийшла ця поема 1924 року зі вступною статтею П. Филиповича.
Цар і Аскет — індійська леґенда, друкувалася в збірці „З вершин і низин.“ 1893 року.“ Перевидав її Франко окремою книжкою 1912 р. — звідки й передруковується.
Індійські леґенди — I. Ману і Потоп Світу, II. Сунд і Упасунд (обі із „Магабгарати“), друкувалися в „Життю і Слові“ за 1896 рік, — звідки й передруковуються
Додатком до „Життя і Слова“ задумав Франко випустити цілу збірку індійських перекладів, але вийшла тільки 1897 року частина цеї задуманої збірки, в якій були поміщені й обі наші леґенди Збірка друком не закінчена.
Поеми — вийшли друком накладом „Видавничої Спілки“ 1899 року, звідки й передруковуються. Окремі поеми друкувалися раніше.
„Похорон“ наслідування з Г. Гайне друкувався в „Зорі“ ч. 22 за 1883 рік під псевдонімом Мирон.
„Бідний Генріх (Гартмана фон Ауе, вільно переробив із старонімецького) друкувався в календарі „Руської Бесіди“ за 1892 рік.
