Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 14. Поеми (1959).djvu/478

Цю сторінку схвалено

по смерті йдуть герої і князі й яке часами навіть за життя відвідують. Своєю ролею й різними любовними авантурами нагадує грецького Зевса.

 Немає
Страшнішого під сонцем, ні на небі,
Як гнів святих, брахманцеве прокляття!

В книзі Ману говориться про се: „Ніколи, навіть у найбільшій потребі, не повинен король доводити брахманця до гніву; бо тоді він може знищити його разом з військом і возами. Хто ж міг би уйти перед загладою, прогнівивши тих, що сотворили вогонь, аби все знищити, і зробили воду морську непридатною до пиття. — Кожний брахманець, вчений чи невчений, є великим божеством.“

 Не допустить того
Високий Індра і пресвітлий Аґні.

Аґні, бог вогню, один з вісьмох сторожів світа.

А через місяць у преславний город
Варанасі прийти повинен ти.

Варанасі, місто над Ґанґесом, нинішній Бенарес.

Город весь заворушився,
Айодії міщани як у здрій,

Айодія („Непоборима“) нинішнє Augh (в англійській ортографії Oude).

 Кшатріє віроломний!

Кшатрія — каста рицарів.

Помалу наближався перед брами
Преславної столиці бога Сіви,

Сіва, третій бог індійської трійці.