„Поки губка та зм'якне, як пух,
І візьметься в ній сила
З-під удару підхопити вмить
Яру іскру з кресила.
„Ти, Ізраілю, чир той! Тебе
Так товктиме Єгова,
Поки зм'якнеш на губку й спіймеш
Іскру Божого слова.
„Ти підеш до своєї мети,
Як бидля[1] в плуг нераде.
Горе тим, що Єгови кулак
На карки їх упаде!
„Ти далеко в минуле глядиш
І в будучі дороги,
Та на близькі терни та пеньки
Все збиватимеш ноги.
„Наче кінь той здичілий летиш
У безодню з розгону,
І колись за ярмо ще свою
Проміняєш корону.
„Стережись, щоб обітниць своїх
Не відкликав Єгова,
Щоб за впертість на тобі однім
Не зламав свого слова!
„І щоб він не покинув тебе
Всім народам для страху
