Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 14. Поеми (1959).djvu/386

Цю сторінку схвалено



„А що вчора ви тут присягли
На подобу жіноцтва
Більш не слухать обітниць моїх,
Ні погроз, ні пророцтва, —

„То навмисно про все те до вас
Побалакати хочу:
І обітницю дам, що прийде,
Погрожу й попророчу.

„І ви мусите слухать, хоч злість
Вб'є вам жало студене,
Рад[1] я знать, чия перша рука
Підійметься на мене!“

 
V
 

„Зареклися ви слухати слів
Про Єговину ласку,
Тож, мов дітям безумним, я вам
Розповім одну казку.

„Як зійшлися колись дерева
На широкім роздоллі:
„Обберімо собі короля
По своїй вільній волі.

„Щоб і захист нам з нього і честь,
І надія й підмога,
Щоб і пан наш він був і слуга,
І мета і дорога.“

„І сказали одні: „Вибирать —
На одно всі ми звані.

  1. Рад — радий.