Коли бачить — черчик подорожній.
То до нього чемно він підходить
І словами приязно говорить:
„Будь здоровий, черче подорожній!
А куди це Бог тебе провадить?“
Відмовляє черчик подорожній:
„Будь здоровий, пане мій ласкавий!
Я мандрую з далекого краю
До святого місця Палестини,
До Божого гробу на поклони.“
Врадувався Галанбег немало
І черцеві теє слово мовить:
„Чесний отче, їдь ураз зі мною!
Будеш ти нам у дорозі грати,
Наші душі грою звеселяти,
За це маєш три заплати в мене:
Першу плату — коня верхового,
Другу плату — страву у господі,
Третю плату — захист у дорозі.“
Юліяна радо це приймала,
З Галанбегом рушила в дорогу.
Мандрували чотири неділі,
Аж прибули в Іконію місто.
Тут говорить чернець подорожній:
„ОЙ, мій пане, беже Галанбеже,
Ось тут наші шляхи розійшлися:
Мені вправо до Божого Гробу,
Тобі вліво до Османа твого.“
Відмовляє Галанбег на теє:
„Чесний отче, вволи мою волю,
Ідь зо мною до Османа мого!
