Відчини мені ворота,
Щоб ввійшла я до нутра!
А як брами не відчиниш,
До нутра мене не впустиш,
То я кинуся на браму,
Поламаю всі завіси,
Порозвалюю одвірки,
І замки всі розіб'ю.
Випущу мерців відсіля,
Мов вовків голодних стадо,
Щоб живих вони пожерли.
І на світі швидко буде
Більш мерців, аніж живих“.
Вартовий, уста розкривши,
Відозвався так до Істар,
До блискучої богині
Ось які слова сказав:
„Не сердись на мене, пані,
Не роби так, як говориш!
Я спішу твоє бажання
Передать моїй богині,
Цариці великих богів“,
Воротар війшов у залю
Всемогучої княгині
І оці слова сказав:
„О, царице цього місця!
Істар тут, твоя сестра.
Перейшла велику воду,
Що від сонячного світу
Ділить нас.
Бачиться, вона зневажить
Захотіла заборону
Невідмінного закону“.
