канчуком об стіл. — Ніколи по такім курдуплі, як ти, я не сподівався стільки хитрощів. Фу, брате! Тебе, певно, жде або шибениця, або міністеріальне крісло! Та ти вже тепер виведеш у поле першого адвоката! А може, ти набрехав і передо мною, га?
— Пан керкермайстер самі те найкраще знають, що я не набрехав, — відповів покірно Начко. — Чей же пан керкермайстер згори сказали мені, що знають про все, а лише хочуть довідатися, чи я говорю щиро й по правді.
Цей удар трапив у саму точку. Керкермайстер замовк і вислав Начка з ключником до казні, ще раз доручивши йому старатися добре вишпіонувати діда.
Гей, тож-то втіхи, тож-то жартів і сміху було в казні під номером 44, коли Начко до слова оповів свою аудієнцію у керкермайстра! Дід Семко, хоч сліпий, і старий, і більше насуплений, ніж коли, аж губи роззявив, аж на місці спокійно всидіти не міг, слухаючи цього спліту хитрих брехень, що так свобідно плинули з Начкових уст.
— Чи чорти мають тебе, хлопче? — закричав. — Говориш так, немовби перейшов усю злодійську академію. І звідки ти навчився таких штук?
— О, щоб ви, діду, пожили були хоч місяць у нашої Войцехової, то також були б так навчилися, — сказав Начко. — Там не було вибору: або хльоста, або бреши, що влізеться. Владко завсіди волів мовчати або передражнювати прокляту бабу і брав хльосту, а я завсіди волів вибріхуватися, ну й за рік дійшов я до доброї вправи.
Розуміється само собою, що вночі було довге телеграфування по всіх поверхах криміналу, аж до діда дійшли одержані від арештантів звістки, які цілком ствердили те, що оповідали Владко й Начко. Однак, незважаючи на це, дід Семко з кожним днем ставав сумніший, блідіший і більше мовчазний. Він не грав уже на лірі й не оповідав хлопцям казок, їв мало і майже цілі ночі пересиджував без сну на своїм тапчані, тяжко зітхаючи й прислухаючися до спокійного віддиху дітей, що спали обік нього. Хлопці часто питали його, що йому є, чи не сказати про нього лікареві, але він відмовляв уперто, що це нічого і що волів би бачити біля себе лисого чорта ніж тюремного лікаря.
Хлопці бачили, що дід слабне з кожним днем і спадає на
