до тої честі, що Гутак узяв його дістоді за сина. Но діло було дуже просте. Гутак потребував робітника, а перечувши про Мирона, узяв його до себе, обіцюючи, як звичайно роблять бездітні вітці, що «по моїй смерті все Боже та твоє». Но Гутачці було то дуже не в лад. Вона уважала того приймича за живий докір на свою бездітність і старалася розличними дрібонькими жіночими способами викурити його з хати, хоть не важилася одверто виповідати свого наміру перед чоловіком.
— Хо, хо, хо! паничу мій, — сказав Гутак, — не будеш ти в мене так лельом-полельом поводитися. Годі, небоже, дармо хліб їсти! Нині най іде з кіньми на ніч у Радичів!
Уже геть смерклося. Груба пітьма зачала залягати землю. Вітер холодний повіяв від заходу і почав товкти о шиби вікон грубими краплями дощу. Гутак натяг на плечі стару гуню і пішов оглядати худобу і діздріти, чи Федьо і пастух Трофим припнуть кожде, як треба. Обора сейчас заметушилась. Чути було голосне гейкання Трофима, і грубий голос Федя, і Гутакову сварку. А в сінях Анна викликувала щомоці: «На, моя маленька, на, на, на! На, сивулька, на, на, на! Ну, поступися! Тихо стій та їдж! Гов!»
У печі палав огонь, сичали та сипіли сирі поліна, палахкотячи побіч сухих, газдиня наливала горшки водою і приставляла ід печі, раз по раз поправляючи грянь довгим, обгорілим на кінці ожогом.
— Йой, газдинько! — почувся за нею дзвінкий, веселий голос. — Ще на волосок, та й би-сте ми були око виштуркнули ожогом!
Гутачка обернулася, а її в'яле, поморщене лице ще дужче прив'яло і протяглося.
— Овва, не велика би й шкода була! Ще би про твоє око люди сіяли й орали!
— Ба, а я що? Я пси? — промовив Мирон. — Тадже би за мене ніяка дівка не пішла! Що ви, газдинцю, гадаєте? Хіба не так?
Мирон, сміючися весело, сів на лаві. Був то хороший парубок, середнього росту. Рум'яне лице було кругле і повне. Очі чорні, блискучі, волосся також чорне, густе і довге, підстрижене в кружок, обнімало твар, немов гарні рамки. Із цілої його подоби пробивалося здоров'я, сила і жвавість. Смотрячи на нього, ніхто би й не сказав, що се сирота-поштуркач, що зма-
