задля яких пан бажав поговорити з попом.
Привітавшися з о. Квінтіліаном, який власне встав був від вечері, пан Субота, не сідаючи, вхопив попа за пояс долонею і, тягнучи його та торгаючи до себе, не то говорив, не то кричав аж до задишки:
— Ні, не витримаю довше з тими хлопами! Неможливо, єгомость, неможливо! І відки вони такого духа набралися? Таж се страх, страх, страх подумати!
І він чимраз сильніше торгав о. Квінтіліана, потрясаючи його наповнений живіт.
— Паночку, — відповів з косим усміхом о. Квінтіліан, силкуючись увільнити свій пояс від панської долоні, — поперед усього я вам не трепета, якою б ви були обов'язані трясти, а по-друге, сідайте та висапайтеся, — може, чайку позволите? Пані Климентова, просимо чайку по скляночці, — а по-третє, зберіть дух та говоріть порядком, що сталося.
Пан Субота пустив єгомостів пояс, сів на фотель, відхлипався, випив душком поставлену перед ним чашку чаю і потім, пальцями обтираючи вуса, витріщив очі і, похиляючися до о. Квінтіліана, мовив з таємничим притиском.
— Кажу вам, єгомость, конець світа! Я вже думав, що в сорок осьмім році світ кінчиться, та бачу, що ще мало на нас кари допустив Господь. Видно, ще гірше щось нас чекає.
— Що ж таке вельможний пан побачили?
— Вельможний пан! — скрикнув, немов ображений, пан Субота. — Що ви, отче, звете мене вельможним паном? Звіть мене жебраком, банкротом, то будете мати рацію. Адже ось провідна неділя, а в мене ще ані скиби не орано!
— І в мене не орано. Через вітри.
— Ну, та вам зорють. Але мені бо не хочуть. Уся громада сприсяглася. «Хіба під вояцькими канчуками будемо робити, а інакше ані руш!» Ну, чи чував хто таке? Ну, та вже я їм зроблю те медоумедєніє, чи як то ви кажете? Післав по ландсдрагонів і горілкою напою, щоб добре-добре-добре били. Най мають, чого хотять.
— Сице подобаєт, — мовив о. Квінтіліан. — Хотящему будет і приложится. Вони то оправдуються, що якби добровільно пішли на вашу роботу, то ще готова вернутися панщина. Вже я повчав їх, і толкував, і патент відчитував, і поясняв, що цісарське слово невідкличне, — та що ти дурням зробиш!
