якою була Начкова, він придивлявся до неї уважніше, оком естетика й критика. Овал її обличчя був бездоганний, велике, трохи випукле чоло було прикрите до половини коротким волоссям, ніс трохи завеликий, але дуже характеристичний, уста дрібні й чудово викроєні, — навіть з погляду критика Начко мусив визнати, що Регіна була красою. Трохи дивувався, що молодь не роїлась коло неї, що, крім одного великого й незграбного пана, який заангажував її до вальса, більше ніхто не приступав до неї. Що була незнайома в місті — це не причина. Адже довкола було стільки панночок із провінції, на думку Начка, далеко бридкіших, повбираних претензійно й без смаку, а все ж молодь снувалася коло них натовпом. Хіба піти самому і заангажувати її до кадрилі, а під час танцю увійти в розмову, познайомитись? Думка була така проста й природна, а все ж на саму цю думку серце сильно затріпоталося в Начкових грудях. Він зробив крок і зараз стримався. До неї наблизивсь якийсь пан і з чемним поклоном промовив щось до неї, очевидно, заангажував її до танцю. Хто це такий? Начко поблід, пізнавши в цім пані свого брата Владка. Мов якась холодна рука вхопила його за серце. Але це тривало лише секунду. Опам'ятавсь і, звільна протискавшись через натовп, що вже готувався до вальса, став перед Регіною. Він чув, що коліна під ним дрижали, що рум'янець заливав йому обличчя, і злий був сам на себе, що навіть стільки не потрапить запанувати над собою.
— Чи можу я просити вас, пані, до першої кадрилі?
— Вибачте, я вже заангажована до всіх трьох, — залунав перед ним голос, що походив не то з якоїсь незглибленої глибини, не то з його власної душі. Перед очима мигали йому якісь два рожеві вогники, — зрештою нічого він не бачив. Почував себе розбитим відразу першими її словами, одначе з великим зусиллям видобув іще останок голосу з своїх грудей.
— То, може, дозволите, пані, просити вас до мазура?
— Прошу, — відповіла коротко Регіна, з справді королівською (як здавалось Начкові) величчю кивнувши головою. І подала йому свій «порядок танців», щоб він на нім напроти відповідного танцю вписав своє прізвище. Тремтячою рукою взяв він цей білетик і сквапливо заглянув, хто це заангажував її до всіх трьох кадрилів. Владко! Що ж це, невже Регіна й на нього зробила таке саме могутнє й невиясненне враження?
