Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 10. Повісті (1957).djvu/497

Цю сторінку схвалено

магазини. Ясне полум'я освічує цілу групу. В руках Бенедя кресало і губка. Руки і лице Ґотліба чорні від сажі, волосся і одіж обсмалені. Брати Басараби тягнуть за собою Мортка, якого найшли в його помешканню. Стасюра приносить скриньку, „робітницьку касу“, якою підприємці нагородили працю Мортка. Розлютована товпа кидає Мортка в огонь, а Андрусь вириває з рук Стасюри касу і кидає її також до нутра фабрики: не грішми здобудеться долю! Бенедьо з трудом спасає Леона та Германа. Божевілля Рифки робить сильне вражіння на робітників: вони випускають їх.

XXIII.

Два тижні горить Борислав. Два тижні враз із могутнім живлом киплять людські пристрасті. Військо оточує Борислав. Всі побратими сидять у в'язниці. Бенедьо сидить враз із Шеффелем, від якого вчиться по-німецьки. Шеффель оповідає йому про робітничі організації в Німеччині. В Бенедя у голові прояснюється: ще ніщо не пропало! Аж тепер зможе взятися до праці.

Поволі минає слідство, і переслухання трьох сотень в'язнів забирають пів року. Скінчилася слідча в'язниця і Бенедя випускають на волю. Випускають і півтретя сотки невинних робітників. Побратими дістають по п'ять літ важкої в'язниці.