уложений і сильно зорганізований і робітники без сумніву оружаться до нього, а тільки таємність і безшумність їх починань свідчать про те, що вони щось поганого мають на думці і що роблять це систематично, порядно і ненастанно. І всюди, де тільки зійшлися підприємці: чи то на вулиці випадково, чи то де в світлиці на яку нараду, всюди Іцик Бавх не переставав остерегати товаришів перед небезпекою, не переставав намовляти їх до того, щоб удалися до староства в Дрогобичі і просили о зарядження гострого слідства або хоч о прислання сильного постерунку[1] жандармерії на побут до Борислава. І хоч в основі ніхто нічого не мав проти того, хоч усякий, певно, і рад би був мати в кожній хвилі на свої услуги жандармерію для охорони перед своїми власними робітниками і для затвердження всіх роблених їм кривд урядовою печаттю, — але на подання збірної просьби якось не могли зібратися. Чи то пора така була гаряча та обезсилююча, чи то звичайна у наших людей недостача ініціятиви в громадських ділах, в ділах, виходячих поза обсяг одиночних, приватних інтересів, чи, може, переконання, голосно висказане Леоном, що прецінь уряд сам повинен дбати про безпеку підприємців в Бориславі, бо на те він і є поставлений, — досить, що бориславські підприємці цим разом якось не здобулися на те, щоб удатися до влади, а навіть щоб донести їй про те, що знали про недавній робітницький рух. А ще ж, безперечно, і нагле втишення того руху відняло в них пряму причину до такого кроку,
- ↑ Постерунок — загін.
