крутилися сльози… Що мені з тих сліз? Вони ні мені, ні йому не поможуть!
На другий день нам уже обстригли кучері. Ми були вояками.
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко в знаки, не забуду я тебе до смерти! Бо через тебе пропали мої літа молоді.
Лолин, у червні 1876 р.
