![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2b/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._14._%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%281959%29_-_page_12.png/400px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._14._%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%281959%29_-_page_12.png)
Целя збудилася рано, пункт[2] о пів до семої. Збудилася з привички. Що другий день у неї передполуденна служба на пошті, де вона служить експедиторкою. Передполуденна служба починається о семій і триває до другої по полудні. Целя, совісна і точна в сповнюванню своїх обов'язків, як загалом усі жінки допущені до якої будь публічної служби, привикла віддавна будитися о пів до семої, чи того треба, чи ні, і нізащо в світі вже опісля не може заснути.
Хвилю вдивлювалася своїми великими, чорними очима в напротивну стіну, закрашену синявими арабесками по сірому тлі. Посеред стіни висіло велике дзеркало, а по обох боках його широкої, золоченої рями видно було дві групи фотографій у різьблених, дерев'яних рямочках. Представляли вони її товаришок зі школи