Сторінка:Іван Франко. Ріпка (1918).djvu/7

Цю сторінку схвалено

вони в город — гуп, гуп! Взяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече — тягнуть,

аж піт тече! Смикає дід ріпку за чівку, смикає баба діда за обшивку, працюють руками, упіраються ногами; промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

5