Сторінка:Іван Франко. Ріпка (1918).djvu/12

Цю сторінку схвалено

Пішли вони в город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик. Тягнуть і руками і зубами, упіраються ногами; промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

12