шалок, бачучи, що ґрафова увага боляче діткнула його, — прошу не переривати собі. Ми цїкаві знати, який можливий вихід зі сеї справи. Я не сумнїваю ся, що наш любий ґраф зробить усе, що зможе, щоб задовольнити вимоги права.
— Вихід тут дуже простий, — мовив успокоєний президент. — Панове, знаєте стару правну аксіому: Wo kein Kläger, da kein Richter[1]. Хоча в сьому випадку скаргу веде прокураторія, але я не сумнїваю ся й готов зі свого боку зробити все, що зможу в тім напрямі, щоб вона відступила від оскарження, коли тілько первісний покривджений зажадає того.
— Грицько Галабурда! — скрикнув ґраф. — А що, чи не казав я, що він тут головна особа.
— Беру на себе Грицька Галабурду, — мовив маршалок, — і надїю ся ще завтра доставити його з такою заявою до прокураторії.
Ґраф Кшивотульський витріщив очі.
— Добре було б, — мовив далї президент, — як би з громади покривдженого явила ся депутація у прокуратора і в мене, і зложила свідоцтво…
— І се беру на себе! — поспішно мовив маршалок.
— Ну, а нам нїчого більше й не треба. Але якусь опору, якесь покриттє мусимо мати.
— Коли лиш сього вам треба! Се ж, при тій популярности, яку має наш коханий ґраф, найлекша
- ↑ Де нема позовника, там немає суддї.
