нашу, панську касу. То значить, переводимо будущу, спільну касу на статут теперішньої хлопської. Робимо її спільною для всїх у повітї, хто потребує кредиту.
— Хто найбільше потребує, той найбільше візьме, — байдужно втрутив[1] ґраф.
— Розумієть ся, — потвердив маршалок, удаючи, що не зрозумів особистої алюзії. — А спеціяльними параґрафами означено maxima, до яких може доходити кредит для великої, а до яких для дрібної посїлости.
— Нова кістка незгоди, — знов байдужно втрутив ґраф, делїкатно оббираючи удо печеної качки.
— Зовсїм нї. Вони обчислені на основі дотеперішнїх білянсів. Зрештою, при спеціяльній дискусії можна цифри змінити. Ходить тілько про принцип. Адже дві повітові каси, се подвійна адмінїстрація, подвійний кошт.
— Се так.
— В усякім разї[2] дуже прошу любого ґрафа — —
— Але ж розумієть ся! — перервав живо ґраф. — Се ж мій обовязок переглянути статут.
— Ми не зрікаємось твоєї цїнної опозиції, — з солодким усміхом мовив маршалок. — Навпаки, вона нам дуже пожадана, але почуваємо, що в основному питанню по нашім боцї правда.
— Ну, маршалку, — мовив трохи вражений
