Сторінка:Іван Франко. Перехрестні стежки (б.р.).djvu/164

Ця сторінка вичитана
— 162 —

них сплїток. Чи чули пан меценас? Найстарша дочка пана директора втекла з якимось пенсіонованим підпоручником? А суддю Страхоцького, того ідіота, назначено на повітового суддю в Гумниськах[1] у нашім окрузї вищого суду. А панове Шварц і Шнадельський — тямлять пан меценас?  — ті »многонадїйні« паничі, що їх за крадїжки прогнано зі судової служби, їздять по селах, нїби то мають аґенцію[2] краківської асекурації[3], а на дїлї займаються — Господи милостивий, ти один знаєш, чим вони займають ся! Пан прокуратор колись-то аж волоссє на собі микав, читаючи рапорти жандармів про їх справки[4]. Та що, пан Шнадельський — кузен пана президента суду, а пан Шварц був колись канцелїстом[5] у пана президента, і при тім він протеже пані суддихи Могульської — знають пан меценас, тої ординарної Мазурки? Вона б очі видерла кождому, хто смів би на її улюбленого Шварца сказати лихе слово, не то що. І подумайте собі, ті паничі можуть гуляти собі безкарно по повітї, анї волос не спаде їм із голови. Чую, що й коло пана маршалка заскакують, панї маршалковій комплїменти правлять, на домашнїх балях паннів підтанцьовують і все жалують ся на те, що

  1. Містечко в золочівському повітї на галицькому Поділлї
  2. Аґентуру
  3. Відоме в Галичинї асекураційне (страховочне) товариство, в якому обезпечували ся (застраховувались) від вогню й українські селяни до засновання »Днїстра« у Львові.
  4. Те, на що звичайно кажуть »здєлки« (сдѣлки)
  5. Канцелярійний урядовець — начальник канцелярії