шматок зелїза, дроту або бляхи і міг неспостережено сховати се при собі, нїс усе Панталасї. З таких шматочків він виробляв для цїлого криміналу шила, ножі та ножики, а що йому видавало ся придатним, то ховав для себе. В хованю був майстер, і не вважаючи на часті ревізиї в його казнї, майже нїколи не можна було знайти в нїй нїчого.
Тим то й не диво, що протягом його двотижневого побуту в тій казнї в звісних лиш йому самому схованках назбирало ся вже не мало шматочків усякого зелїзя, яке він тепер повидобував і розложивши на тапчанї почав переглядати оком досьвідного майстра, міркуючи, що може йому придати ся для сфабрикованя відповідної оправи до пилки. Вибрав нарештї досить грубу і міцну зелїзну штабку, а встромивши її між зелїзну піч і штабу, якою піч була оперезана, та напруживши всю свою силу, здужав сильно зігнути її в половинї, так що утворила невеличкий лук. Тятивою того лука мала бути пилка, яку при помочи тоненьких а міцних мосяжних дротиків прикріпив до обох кінцїв штабки. По цїлогодинній напруженій працї пилка була готова і Панталаха глянув на своє дїло з виразом неописаної гордости й радости. Отсей маленький, на швидку склемежений, безформний предметець мав стати ся для нього ключем до свободи. О, колиб лише сим разом іще видобути ся звідси! Тепер
