XIII. ЯЗОН І МЕДЕЯ
Тільки побіжно тепер перекажу тобі я, Мусеє,
Що натерпілися там і чого доказали мінійці.
Скорим бігом прилетів [до нас] із Аетового дому
Арг войовничий, синок Фрікса, що його Халкіопея
Вродила, з Фріксом здружившися з примусу батька
В той час, як на барані Фрікс приїхав у колхів країну.
Арг ото й оповістив всім мінійцям, яке трудне діло
Мав їм завдати Ает, аби всіх погубити нещадно.
Так же побіжно скажу, як Язоновим чаром любовним
Зразу переможена була та безталанна Медея
Волею Гери богині: у ній розбудила жагу непоборну
Ероса мати, [сама] Кітерея, а стрілку в нутро їй]
Вбила з ерінній жорстока одна. [І так само побіжно
Скажу, як Язон] волів у ярмо запряг огнедишущих,
Як ними він заорав ріллі [чорної] морги чотири,
Сім’ям засіяв, яке із собою приніс Фрікс хоробрий,
Як в дім Аета прийшов, войовниче з зубів смочих віно,
І з ворожого того насіння народжену жатву
Вбійчою згладив рукою й собі здобув славу блискучу.
Айзона син, як з палат потаємно уйшла, ледве вкрита
Білим тонким полотном в темну [ніч] королівна нещасна,
Так бо її прикрутила любов, невикрутна потреба,
Що [самохіть] утекла в корабль «Арго», не дбаючи зовсім
На найстрашніший вітця гнів і не боячися нічого.
І як вона там як стій кинулась Язонові на шию,
І у обійми взяла, і з жагою безмірною груди
Й любоприемне лице цілувать почала, й обливати
Щоки сльозами, й увесь стид дівочий набік відложила
Із-за бажання зійтись із героєм. Знеможена шалом
[Диким] любовним, вона тут же збулася свого дівоцтва.
[І байдуже їй було], чи скінчиться сполука та шлюбом,
Те все та й іншого ще много вчуєш від мене опісля.
XIV. АЕТОВА ТВЕРДИНЯ Й ЗОЛОТЕ РУНО
Аж у той час, коли дім Аета полишила Медея
Крадькома та перейшла [на життя] в корабель наш,
Аж тоді відомо нам стало, як, так далеко загнавшись,
66
