Панї Грозицька справдї сидїла вже на своїм місцї і з звичайним своїм понурим видом приймала рекомендовані листи. Була то жінка поверх 45 лїт, з сивіючим уже волосєм, з подовгастим і жовтим мов перґамін лицем, з полинялими очима і тонкими безкровними губами. Була вдовою по якімсь збанкрутованім купцї; зі свого скупенького почтового зарібку мусїла виховувати троє дрібних дїтий. Тим то й не диво, що вгинала ся під тягаром гризоти і працї не стілько бюрової, скілько домашньої, і що той тягар вигасив у її серцї всяку искру веселости і радісного погляду на сьвіт. Пуктуальна в сповнюваню своїх обовязків, які не вважаючи на всю свою ваготу були для неї майже одинокою дошкою ратунку по розтрощеню її житєвого корабля, була вона також не меньше строгою і риґористичною супроти иньших. Працюючи під її холодним, чисто бю-
Сторінка:Іван Франко. Манїпулянтка й иньші оповідання. 1906.djvu/63
Цю сторінку схвалено
VI.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%97%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B9_%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%88%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._1906.djvu/page63-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%97%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B9_%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%88%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._1906.djvu.jpg)