Цю сторінку схвалено
III.
— Лесихо, Лесихо! — чути голос якогось косаря з під лїса.
Лесиха встала, приложила руку над чоло і вперла очи в далечінь.
— Чи не видите, онде три ваші корови в вівсї? — кричав голос дальше.
Із лїса долїтало галайканє і верескливий спів Василя:
Ой там на горбочку
Сидїв дїдько в черепочку,
А ми його не пізнали..
Гей (оте „гей“ тягло ся безконечно довго) мати-ж моя, мати, Пусти мене погуляти…
Го о-о-а-усподи, воззвах тебі, услиши мя!..
— Ах, чортів накоренок! Уже знов змалював! Бодайже ти з себе печінки викричав! Василю — гей! Василю — гей! Дїдьча би то-
