Сторінка:Іван Франко. Манїпулянтка й иньші оповідання. 1906.djvu/131
Цю сторінку схвалено
— 123 —
острий кремінний пісок. Окрім сверщків усе затихло, все поховало ся в тїнь перед палющим соняшним промінєм. Лиш люди, пани сотворіня, мучать ся тодї, коли спочиває природа.