не чув так само як і цинїчних розмов, у яких любують ся налогові пяницї в його віцї. З якої причини його видалено зі служби — коли правдива ся моя догадка — не вмію придумати. Що він не покрав нїчого, про се сьвідчила його бідність; що не пропив анї не програв у карти, за сим промовляв брак усякого слїду налоговости і та молодеча сьвіжість та наівність духова, що виявляла ся в його розмовах і так притягала до нього наші молодечі серця. Та коли й були які плями в його минувшинї, в усякім разї він дав доказ незвичайної сили духа, зкинувши з себе всї давні шкаралющі, спустивши ся з сином на саме дно бідности і ходячи по тїм днї так безжурно та безпристрасно та помагаючи синови вибити ся в гору.
Здавши матуру я перейшов до Львова на унїверситет і покинув обох Лїмбахів у Дрогобичі. По роцї ми знов здибались у Львові. Вони знов жили оба в убогій, голій, нужденній халабудцї при Академічній улицї. Старий Лїмбах був такий самий як у Дрогобичі, бідно вбраний та безжурний, усе чимось занятий, та все готов фуркнути від того занятя в безконечні розмови про лїтературу та естетику. Молодий Лїмбах був слухачем унїверситету, мав дуже добру лєкцію у одного з унїверситетських професорів, — перед ним стелила ся дорога до житя, що правда, повного працї, але до-
