Сторінка:Іван Франко. З вершин і низин. Зівяле листє й Великі роковини. 1920.djvu/24

Цю сторінку схвалено
— 20 —


У вищій ґімназії кинув ся Франко до читання; читав багато, та без розбору, що запопав із нїмецької, польської і француської лїтератури, головно белєтристику, тодї ж почав складати свою біблїотечку. Пера не кидав: то перекладав, то писав дещо ориґінальне — та на всьому цьому так і видно слїди десь вичитаного, звідкілясь понахапуваного. Зпоміж учителїв, що мали вплив на духовий розвиток Франка, він сам називає — Українця Івана Верхратського, відомого автора шкільних підручників із природознавства й фільольоґа, що сам писав вірші, і Поляка Юлїя Турчиньского, автора декількох цїкавих повістей (деякі з них торкали ся українського життя, н. пр., повість про Довбуша). Від Верхратського одержав Франко до прочитання Шевченкового »Кобзаря«, який зробив на нього таке вражіння, що він незабаром вивчив його цїлого на-память. Тодї ж пізнав він і иньчих українських письменників: Стороженка, Руданського, Марковичку, Кулїша й Мирного.

В шостій клясї стратив Франко матїр, у дім увійшла мачуха. Скінчивши сьому клясу, він не поїхав на вакації до Нагуєвичів, а вибрав ся на вандрівку селами Дрогобиччини та Стрийщини. В 1875. р. склав испит зрілости і в осени того ж року подав ся на унїверситет до Львова, везучи зі собою кілька зшитків своїх творів: любовних віршів, драм, поетичних оповідань, переклад Антиґони й Елєктри Софокля, дещо з Одисеї, дещо з Біблїї (Йов, Ісайя), дещо з Нібелюнґів[1] і т. д.

 

    на годині української мови. »Своїм звичаєм«, пише Франко, »він чіпав ся поодиноких слів та зворотів, а у зміст не входив» (гл. Передмову »Петріїв і Довбушуків«, що вийшли моїм заходом, у Чернівцях 1913, як перша книжка другої серії видаваної мною »Біблїотеки для молодежі«).

  1. Багато писаних Франком у ґімназії творів попропадало. Сам він ізгадує, що (в пятій клясї) переповів віршем початкову історію Риму до Тулїя Гостилїя, написав (у шостій клясї) по-польському віршовану драму »Юґурта« (як шкільну задачу вчителеві Парилякові), уривок нїмецької драми віршами »Ромуль і Рем« (учи-