Сторінка:Іван Франко. З вершин і низин. Зівяле листє й Великі роковини. 1920.djvu/10

Цю сторінку схвалено
— 6 —

віршів Франка зі збірника »З вершин і низин«, порозміщуваних чи по иньчих виданнях, чи по альманахах, видаваних хоч ним самим (Акорди), хоч ким иньчим, але ж, думаю, не без порозуміння з поетом (Досвітні вогнї, тощо). Крім того, в мене під рукою були два останнї видання »Панських жартів«, було львівське й київське видання »Зівялого листя« зі змінами, що їх поробив Франко, я займав ся ще й виданням «Захара Беркута« й мав змогу порівнювати ріжні видання иньчих творів у редакції самого поета (Мій Ізмараґд), то по змозї старав ся скрізь підійти під смак автора щодо вибору форм і проводити його інтенцію, заводячи деяку одностайність у фонетичних явищах його дуже цїкавої, багатої й ориґінальної своїми фразами й висловами мови. Я певен у тому, що коли б самому Франкові довело ся б було наново приготовляти до друку цей збірник, він був би зробив те ж саме, тільки ж ізпід його пера все вийшло б і гладчим, і кращим, а дещо зовсїм переробленим, як це ми бачимо з його нових редакцій його давнїх віршів (Товаришам із тюрми, Панські жарти, тощо). Така вічно жива й чутка людина, як був Франко, нїколи не лишала написаного ним у тому видї, як воно було надруковане колись; що більш, він дуже радо слухав порад і уваг стороннїх людей і, що вважав за справедливе, виправляв краще і зрозумілїще (так було зі мною колись, як я видавав його повість із молодих лїт »Петрії й Довбущуки« в Чернівцях 1911. р.).

Не знаю, чи прилаштовував Франко «З вершин і низин» до нового видання, чи полишило ся ще що в нього з того, що поміщене в цьому збірнику в уривках — це видання робило ся в таких часах, що про доступ до посмертного архіву поета і мріяти не можна було —, не відомо менї, чи полишали ся рукописи тих віршів, що поміщені в цьому збірнику, щоб могти порівняти їх із друкованим словом. Я мусїв обмежовувати ся друкованим примірником із 1893. р., й тими збірниками, в які