62
ській хатї і в хлопській родинї, і ті тягарі та невигоди, які доводить ся нести тій жінцї? Все житє в тяжкій працї, в гризотї, без відповідного товариства, на людській обмові, а ще коли трапить ся муж пяниця та збиточник — подумайте лише, чи то для вас доля? Ваш батько противний вашому подружю з тим чоловіком, і просив мене, щоб і я сказав вам своє слово. Отже що до самого Костя — не буду вам на нього говорити нїщо негоже, але скажу лиш одно: ви за мало знаєте його, за надто довіряєте його словам. Се чоловік неспокійний і несталий, натура бунтівнича, не дійдете ви з ним до добра. А його мати — масна на язик, солодка на словах, але чи ви знаєте, що в нїй кипить? Бою ся, що то вона вчарувала вас, аби вас притягти до свого сина, аби він був на все село один, аби його слава йшла, що має таку жінку, якої жаден хлоп не сьміє бажати собі. Подумайте, панно Галю, і про те, що вам доведеть ся зійти з батьківського двора сюди в село, в сю сїльську темноту, де клубить ся віковічна ненависть до панів, де не знайдете анї потїхи анї поради і самі стратите свою силу, коли захочете помагати їм. Хто їм поможе, коли вони привикли з поконвіку до свого скотячого стану і не бажають собі нїчого лїпшого. Менї аж серце краєть ся на саму думку, що така гарна, розумна і людяна панна хоче втопити себе в такій баюрі.
Панна Галя поблїдла троха при тих словах панотця, але швидко заспокоїла ся і всміхаючи ся відповіла:
— Помиляєте ся, панотченьку. Я дуже добре обдумала своє положенє і бачу, що так, як я рішила, буде найлїпше. Мене справдї не тягне до панства, менї всміхаєть ся житє заповнене працею і осяяне любовю, і я даремно шукала такого житя між людьми мойого стану. Не буду вам говорити, що я знайшла там, де зверхнїй блиск закривав брак серця і брак характеру, де часто за великою панською фумою сидїла брудна спекуляція на мій скромний посаг. Я мала перед собою живий приклад моєї сестри, ясновельможної ґрафинї, що з болем серця носить свою ґрафську корону і від першої хвилї свого подружя мусїла покинути думку про всяке щастє. Те, що ви говорите про темноту хлопського стану і про положенє жінки в хлопській хатї, се у вас — вірте менї, панотченьку — чисте непорозумінє. Ви зі свого становища дивите ся
