94
В моїй хорій душі клублять ся шалені помисли, пляни і бажаня, я ходжу мов у туманї і не можу нї на що рішити ся. Ваш приїзд буде для мене правдивим сходом сонця. Ваша дочка Женя.
Пан Субота справдї виїхав не гаючись. В тих часах у Галичинї ще не було зелїзниць, хиба з Кракова до Відня. Доводилось їхати чвіркою, значну часть дороги подільськими шляхами, які найменший осїннїй дощик перемінював на бездонні і невилазнї баюри, де бричка цїлими годинами сунула ся по колодки в густім болотї, а конї бродячи в ньому по колїна що десять хвиль ставали та відсапували. Цїлих десять день довело ся пану Суботї їхати отак із Грушатич до ґрафського села, ночувати в огидних жидівських корчмах, мокнути й мерзнути по дорозї. Він проклинав свою їзду, але серце вражене до глибини листом його дочки з болючою нетерплячкою рвало ся до неї і не давало йому думати про невигоди сеї подорожі.
Розумієть ся, що він на самперед заїхав до повітового міста, в якім мали відбувати ся орґії його зятя й його компанії. В готелї в якім він зупинив ся, знайшов ся зараз услужний жидок кельнер, що згодив ся за невеликий трінкґельд оповісти йому всї секрети „француської віллї“. Він постановив собі особисто зложити візиту свойому зятеви в такій інтімній обстанові і для того він просив увесь готелевий персонал і його завідателя таїти кілька день його приїзду, а сам замовив собі шлюсаря, щоб зробив йому ключ до брами, яка вела до француської віллї. В часї найблизшої орґії він опівночи тихенько під'їхав до віллї, отворив браму і подав ся пішки на подвірє. Тут його обскочили ґрафські гайдуки узброєні в револьвери, та він зараз зацитькав їх не лише своїм револьвером, але своєю повагою як батько ґрафинї і здобув собі вхід до віллї.
В якім станї застав там чесне товариство, сего він нїколи не оповідав нїкому. Зрештою пробув там дуже коротко: явив ся в отворених дверях як дух Банка, зложив короткими словами свою велику пошану ясновельможному пану ґрафу і всїй його так чесній компанїї і замкнувши за собою двері лишив їх усїх їх дальшій забаві, а сам як стій, опівночи рушив до села, де жила його дочка.
