Цю сторінку схвалено
спинити. Зза океану приїздять аґенти вербувати еміґрантів; Герман дає гроші Бенедьови на дорогу, але Бенедьо відмовляє, купує за безцін пять морґів та поселюється із матірю у малій хатині; перед ним стоїть велика задача: дійти власним розумом: у чім лежить щастя народа.[1]
- ↑ Повість „Борислав сміється“ друкована в „Світі“, що появлявся в рр. 1881—2 (Ч.1—21). Автор не скінчив її; в Ч. 21. „Світ-а“ зазначено: К. б. (Кінець буде), та докінчення вже не було, бо „Світ“ перестав появлятися, а автор за свого життя не вспів видати повісти окремою книжкою. Поміщене в скороченню закінчення (стор. 275 від зірок до кінця) передав на основі оповідання автора його син Петро Франко.
Ред.
