Лаврін не зводив з дівчини очей. Вона чарувала ёго чорними бровами, як лісова русалка. Іі краса так засліпила ёго очі, так разом заманила серце, що вона ёму здавалась не дівчиною, а русалкою.
Мелашка заспівала пісні. Пішов гук по лісу и розлився по долині срібною луною.
Нема в Семигорах ні одноі такоі гарноі дівчини, подумав Лаврін; він скочив з воза, кинув воли и пішов стежкою поруч з Мелашкою. Дівчина липнула на ёго своіми очима, як блискавкою, почервоніла й спустила очі вниз.
Густа тінь під зеленим гіллям розлила якісь чари. Мелашка здалась ёму тепер вдвоє кращою. Червоний мак на голові зблід перед іі красою.
— Скажи міні, Мелашко, де ти живеш? Покажи міні твого батька хату.
В Мелашки так забилось серце, як птиця тріпається крилами в густому дереві.
— Наша хата край села, в яру, на Западинцях, сказала вона дуже тихо и зовсім спустила віі на щоки.
Воли тихо плентались дорогою. Лаврін мовчав и Мелашка мовчала. В лісі було тихо, як у хаті. Здається, ліс уже дрімав, засипав и тільки через сон дивився з гори освіченими верхами на заходяче над Богуславом сонце. На високому дубі, над самими головами парубка й дівчини затріпала крилами якась птиця. Вона злякала іх обох так, що вони аж кинулись, як спросоння.
— Мелашко! промовив Лаврін тихим голосом, як побачив я тебе над водою, то неначе с криниці погожоі води напився…
Мелашка засоромилась и дивилась в землю. Вона мовчала. Птиця на дереві затихла, и знов у лісі стало тихо, як у хаті.
— Твоя краса, твоі чорні брови, неначе моє здоровя. Як глянув я на тебе, то неначе набрався здоровля, знов почав Лаврін.
По дорозі проти іх йшла якась молодиця, спускаючись з гори. Лаврін замовк. Молодиця зійшла з гори в яр, минула іх, та все оглядалась на парубка та на дівчину.
Ліс кінчився на горі. За лісом починалось село, роскидане на горах, та в глибоких ярах. Лаврін сів на віз. Мелашка одійшла на бік и пішла попід тином. Вони поминули церкву, знов спустились с крутоі гори и повернули в узький, як рукав, яр. Лаврін поіхав за нею. Яр крутився гадюкою на всі боки. Хати були подекуди роскидані попід горами.
