коли б на візантійському цісарському дворі не було ні одної жінки, з якою він міг би оженитись. Найкращий доказ, що Володимир носився з наміром змінити віру в своїй державі є переказ, в якому говориться, що Володимир розіслав послів по всій Европі, щоб вони переконалися, яка віра найкраща. Володимир вибрав христіянство східногогрецького обряду. Цей переказ свідчить між іншим про те, що в ті часи стиралися між собою впливи христіянські латинського обряду, що йшли з Заходу, з грецьким, що йшов з візантійського Півдня, а ці знову із впливами жидівської віри, що йшла від хозарів, та з музулманством, що йшло від арабів. Два останні впливи, як органічно чужі українській душі, не могли прийнятись в Україні. Натомість грецький і латинський обряди були з самого початку може й однаково сильні, доки не взяв верх в Україні обряд грецький, що, з уваги на давню знайомість української землі з грецькою культурою, був українській душі ближчий. Окрім того між Грецією й Україною був наче міст, який лучив Україну з візантійською церквою. Це була болгарська церква. А болгари були народом дуже спорідненим із українцями. Болгари мали вже тоді наладнаний цілий церковний „апарат”, побудований і вихований у своєму національному дусі і на своїй мові. Що ж до мови, то болгарська мова була в Україні більш зрозуміла як латинська або грецька. Те, що Володимир наважився так сильно на грецьку царівну, мало наскрізь політичне значення і було обчислене, не менше як прийняття христіянства, на зміцнення держави внутрі й назовні піднесення авторитету київського володаря. Отут треба шукати причини, чому Володимир так побивався за візантійською царівною. Скрізь ще, в поодиноких землях, що входили в склад київської держави, жили старі княжі роди, дарма, що позбавлені всякого права на владу. Вони хоч і поконані київським князем з роду Рюриковичів, все ж таки уважали себе чимсь важнішим від нього. В їхніх, мовляв, жилах пливе стара княжа чи боярська кров, а київські князі з роду Рюриковичів, це молодий княжий рід. Рід Рюриковичів не існував ще й сотні літ, а тимчасом старі племінні княжі роди виводили своє походження з-перед Христових часів. Зрозуміло, що це могло в ті часи ослаблювати повагу київського князя. Бо довкола цих старих родів збиралося все, що було на території даного племени невдоволене пануванням Києва. Отже Володимир вирішив
20
