Це значить — він вичерпав тему і хоче закінчити „трошки“ голосніше, ніж виголошував цілу доповідь. От він і взяв цілим регістром вище.
— Но, товаріщі! Настанєт день, когда во всьом мірє будєт Октябрь!
І коли б від оплесків дітвори могли падати соціял-демократи та фашисти, то Октябрь настав би того ж вечора…
Потім виступає з привітанням дівчинка-піонерка. Її ім'я, оголошене головою зборів, викликає рокіт задоволення в „публіці“.
— Значить, авторитетний промовець, — думаю собі.
А далі виголошує доповідь про стан школи завідатель її.
Радянська трудова школа в Берліні… Як собі хочете, а на мене цей факт (радянська школа в Берліні!) справив велике вражіння.
Та як же важко було її організовувати! Скільки труднощів перейдено, доки пощастило нарешті набрати до цієї радянської школи шістдесят чотири учні, дітей наших радслужбовців, тих, що на посадах у радянських установах в Берліні…
Отже завідатель школи розповідає про труднощі.
— Один чужоземний журналіст якось сказав був з приводу радянської школи і взагалі радянської системи виховання: „Найнебезпечніше в Жовтневій революції є те, що її ідеї пустили глибоке коріння в серця дітей, і вирвати їх можна хіба що з самими серцями“. Отже коли цьому буржуазному журналістові зрозуміле значіння радянської школи, то нам воно звичайно ще зрозуміліше. Але…
І отут і мені стали зрозумілими ті труднощі, що їх довелося переборювати піонерам радянської школи в Берліні.
