Пісня про червону повітряну фльоту…
Wir sind geboren, Taten zu vollbringen,
zu überwinden Raum und Weltenall
auf Adlerflügeln uns empor zu schwingen,
beim Herzschlag sausender Motorenschall.
Drum höher und höher und höher
wir steigen trotz Hass und Hohn.
Ein jeder Propeller singt surrend:
„Wir schützen die Sowjet-Union!“[1]
— МОДР продає дуже цікаві листівки, — підштовхує мене Гарі. — Може, ти купиш? Коштує марку, цікава робота.
І його знайома дівчина, що продає ці листівки, уже кладе кілька штук передо мною. Гарі запевняє її, що я, безперечно, візьму.
Гарі просто розумний хлопець, то чи ж помилявся б він у таких дрібницях?
— Слухайте ще одну промову, — кидає він, коли справу з листівками МОДР скінчено.
Виголошує цю другу промову людина з червоною пов'язкою на руці. Не виголошує, а горить, рве, кидає динамітом. І між кожною новою думкою:
— Ленін.
— Ленін.
— Ленін.
Промовець не довго затримує увагу слухачів.
- ↑ Ми народжені творити великі справи
Перемагати просторінь і всесвіт.
Здійматись на орлячих крилах вгору.
Під серця стук і спів і стук мотору.
Тож вище і вище і вище!
Що нам сміх і знущання лакуз.
Нам пропелери грають і свищуть:
„Захищаєм Радянський Союз!“
