Ця сторінка вичитана
Die Befreiung der Arbeiterklasse muss das Werk der Arbeiter selbst sein![1]
Die Jugend ist die hellste und reinste Flamme der Revolution![2]
Unsterbliche Opfer, Ihr sanket dahin[3]
Це рядок із жалібного маршу. Але тут, після цих слів, замість того, що співають у пісні:
…wir stehen und weinen-voll schmerz…
поставлено інші слова: — Es lebe die Revolution![4]
Хай живе революція! — гукають і інші гасла. І якоюсь несправжньою здається висока стеля з символічними, тяжкуватими на фарби малюнками, вкритими порохом інших думок, інших почуттів.
Все ясно.
Велика сцена темніє густим червоним полум'ям. На першому пляні стоїть темнобронзове погруддя Леніна. В глибу сцени — стіл, накритий червоною тканиною.
Так, як у нас.
