Сторінка:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf/241

Ця сторінка вичитана

і безсумнівна порядність. Аж ось між столами пливе підозріла тінь, так би мовити, примара стабілізованого капіталу. Вона продає порнографічні світлини… Вона виймає з потайної кишені похабні малюнки і всовує їх у руки одвідувачів корчми так спритно, ніби одним ударом упорскувача пробиває шкуринку старої Німеччини і впорскує в її душу найкращий фермент розкладу.

Ні, не врятують тебе, старовинне місто, ні середньовічні башти, ані шпилі високої готики. І навіть соціял-демократичні шуцмани не врятують…

2

Мюнхен.

Нині столиця самовпевненої реакції. Твоїми вулицями страшно йти: тут на камінні та на асфальті цвіла кров комунарів. Юрба філістерів і зрадників давно зачовгала ті трагічні квіти своїми підлими підошвами. Та все одно тобі ніколи не стерти навіки сліду героїв, Мюнхене! Під землею, під каменем, під іржою заліза конденсуються частки розпорошеної сили, злучаються мікрони, готові до нових вибухів.

…Мюнхен — третє місто в Німеччині після Берліну та Гамбургу. Блискучі, вилизані вулиці, величні ратуші, роздуті пивом баварці і скажений рух товарів людей, авто, поїздів і велосипедів. Миготливі колеса велосипедів настирливо мелькають у мільйоновій юрбі, ніби навмисно здрібнюючи її до маштабів доброго хатнього знайомства одного й другого мюнхеянця. Та де там! Їх об'єднує не добре знайомство, а шалений опір тій силі, що зводить поволі сухорляві кулаки над вузькими їхніми лобами й широким пузом…

Скептик. Відомо, відомо, відомо. Скажіть краще, що бачили цікавого в Мюнхені?