Та цього ніколи не трапиться, як тільки ви вживатимете до цигарет цей наш препарат, а на язик братимете зернятко оцього препарату. Дивіться, я сам жадної цигарки не скурив без цього ментолу від того часу, як я його продаю. І я здоровий.
Він був такий переконаний і так переконував, що не можна було не переконатися.
— Ця фірма — ваша, чи що?
— Та ні! — відповів він дуже весело. Я тільки служу за аґента. Сам я маю іншу професію. Батько мій м'ясник у Кобленці. Між іншим, прекрасне місто. Ви подорожуєте? Неодмінно заїдьте. Я також був м'ясником. От моя фотокартка. За роботою. Це зовсім не така погана професія.
— Хто ж каже?
— А потім кинув. Пішов на різні інші роботи. Ось тепер — за аґента Sen-Sen. А батько й зараз працює. Я вам надішлю гостинця. Надзвичайні ковбаси. Будьте певні, тільки залишіть адресу…
Все це було так несподівано, що я не встигав йому будь-що відповісти. Нарешті мене цікавило одне: аґент Sen-Sen чи який інший аґент?
Він запитав:
— Ви в якому готелі? У „Вікторії“? Чудово. Їдете зараз в готель? Дозвольте разом. Вип'ємо там кави.
І ми поїхали.
В ресторані готелю ми пили каву і провадили довгу розмову. Головним чином говорив Цорн. І головним чином про свій уряд, про соціялдемократів. І чистив же він їх, сердешних! Я нарешті запитав:
— Ну, скажіть, будь ласка, як же так? Ви аґент буржуазної фірми і лаєте свій буржуазний уряд.
Цорн засміявся.
