батьками добрий німецький харч, навмисне не доїдаючи 30 % м'яса та 33 % молока? Годі й казати вже про пиво. Ясно, що його вони також „саботують“. Через те вони, мабуть, такі худі, виснажені, недокровні. Якщо ви поділяєте нашу думку, то дайте просту і ясну відповідь, шановний професоре Чи може навпаки: мешканці Кюрфюрстендамен, з яких мало що з самих не ллється молоко, не падає м'ясо? Може то в них од „недоїдання“? Наука, пане професоре, річ складна. Це нам відомо. Наука річ могутня. Значить, вона може дати нам відповідь на ці пекучі питання. Чекаємо!..
І, сказавши так, стати в позу людини, що справді хоче дочекатися відповіді.
Ні, так питати було б незручно. Чого доброго, ще поперелякували б добрих старих професорів імператор вільгельмівського біохемічного інститута. Треба було якнайлояльніш, та ще й здалеку, у загальних формах.
Отже: вони нас капустою, червячками, тютюном та іншими „проблемами хемії“, а т. Озерський їх — бюджетом! організацією справи! відношенням їхньої науки до соціяльних проблем…
— Не знаємо, — одказують шановні професори. — Це нас не обходить. Не наш фах.
— А-а, — солідно протягує т. Озерський таким баском, що не зрозумієш, що він ним хоче сказати. Чи хоче він сказати: „а-а, розуміємо вас“, чи навпаки: „а-а, ми вас не розуміємо“
В кожному разі питання ввічливо „замазується“, ми дякуємо директорові біохемічного інститута і переходимо до фізіологічного, де повторюється майже та сама історія…
