Сторінка:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf/137

Ця сторінка вичитана

Це значить, що ти мусиш неодмінно купити коробку „Манни“. Я з тривогою подивився на свої черевики. Чи не просить буває котрий з них якщо не манни, то просто звичайної каші? Ні, вони ще трималися. Але Петер ніби підстеріг мою думку. Він побачив, що я записую собі рекляму.

— Запиши й оце, — і він висунув із-під сидіння свою ногу. Черевик таки шкірив зуби!

— А ти його манною! — порадив я. — Ти ж дивися:

Черевик блишить од Манни —
а без Манни він поганий.

— Сліпий, — виправляє мене Петер.

— Ніби сліпий — не поганий! — вивертаюся я.

І ми їдемо далі, переконані в тому, що —

Манна вигідна без міри
Екстра знахідка для шкіри…

Петер Кош не хоче її вживати для своїх черевиків просто тому, що він упертий і взагалі так настроєний проти буржуазної диктатури, що ладен негайно проїсти двадцять „феників“, коли вони в нього заведуться, ніж купити за них коробку Манни й чистити нею черевики.

Невдячний!

22

Фундатор видавництва („Malik -Verlag“) і головний редактор його т. Вілянд Герцфельде, залишив апарат, що в нього він саме диктував свою статтю про Толера, одклав на бік рурку і зустрів нас.

— Товариші, я дуже радий. В чім справа?

— Якщо ви — товариш Герцфельде, то я маю до вас листа від нашого видавництва „Український Робітник“, — відповів я