Ворог один у них — звір.
Одна турбота — голод.
Зброя — меткий топір.
І в жилах — сила й молодість.
САМБОВІ КАЗКИ
…Тільки ночами глухими,
Чорнішими за колір муринської шкіри,
Від Самбових казок страхітних
По тростинових халупах
Трусилися діти:
Десь такі страшні й такі білі-білі
(Як старого Самбо волосся)…
Ікли — гостріш за сокири,
Рук нема зовсім
(І ніг);
На правому рамені — батіг,
На лівому — батіг,
З носа й рота дим,
Голос — як грім,
Або ні, такий, як у того, що в лісі виє:
Уууааа! Уууууаааа!
Очі такі, що, як глипнув, — тут тобі й крес.
Біжать (бо ж без ніг!) — на колесах.
Не втекти й не сховатися.
А може, й не так: ратиці.
Роги і хвіст,
І на тілі — біла вовна.
Вгледить де чорного, —
Так і з'їсть,
Тільки хрум-хрум на зубах!
