Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/80

Ця сторінка вичитана

ОДУЖАННЯ
(1923)
Поема-щоденник

 

* * *

ти — дівчина з шахт Донбасу.
З нетрів чорного золота;
Я — скальд переможного класу,
Класу Серпа і Молота.

З твоєї родинної Юзівки,
З чорних одвічних пластів
І моя незграбна муза
Викрешує кам'яні співи.

Як побачив за рік у Свердловії
На чолі твоїм зморщок грати,
Тебе, сповнену змістом новим,
Чи міг я не покохати?

А як сходяться хмурі й шершаві
Твої друзі — з Донбасу «грачі»,
Я в ті миті шахтарку Клаву
Кохаю ще гарячіш.

І згадую час той далекий,
Як в Америці, в шахті тісній,