Ось бачите — червоні квіти
Під небом буйно розцвіли:
То прапори червоні мають
І, ніби птиці, — рвуться з рук!
Ось, чуєте, — громи лунають:
То згук війни, то бою згук!
Все ближче, ближче легіони…
Вже чути брязкіт — стук мечів…
Їх сотні, тисячі… мільйони
Відважних велетнів-бійців!
Яскравим полум'ям палають
Їх променисті походні.
Ось-ось вони перемагають…
— Гей, враже, не спасешся, ні!…
Хіба ж є в світі перепони,
Щоб стримать їх тепер змогли
…І урочисто-срібні дзвони
Під ясним небом загули.
Всі мрії дивні та бентежні
Здійснилися. Гей, хвиле, стань.
Бо ти одкрила нам безмежні
Шляхи довічних досягань!
І хори солодкоголосні
Мене уводять в світлий рай,
Я йду до вас!…
Зітхання млосні —
І серце пірвалося вкрай…
