Пісня про моряка
і пілота
Моряк не зречеться хвиль,
не кине повітря пілот,
Хоча б причаїлась у хвилях тих смерть
і смерть чатувала в повітрі.
А де ж стільки знайдеш скарбів —
стільки брильянтів і злот —
Щоб купити одне, хоч маленьке, життя, —
у якій діадемі чи митрі?
Пілот, що шугає увись,
водолаз, що пірнає үглиб
І навіть часом свідком стає,
як гинуть в безоднях друзі,
І знов поринає й летить,
коли це не тільки за хліб, —
То де ж сміливості цій джерело
І де джерело цій напрузі?
Глянь навколо з палуби
Із фюзеляжа глянь:
Де в зору й слуху стало би
Охвату і снаги, —
