Вертали матроси з розправи —
Голови долі в задумі…
— Гукайте ж ура і ще тричі ура
Лейтенантові славному Лумі!…
Ех, річко Аппалячікола!
Ех, річко Аппалячікола!
На лівому березі й досі руїни…
І ти не забудеш —
І ми не забудем —
ніколи —
ніколи —
ніколи
(Ех, річко Аппалячікола!).
Кров червона із чорних жил, як з іржавої ринви!…
РЕЧЕВЕ ЗАУВАЖЕННЯ[1]
Справедливість вимагає зазначити:
Не всіх перебили чорних, —
Лишилось живих душ із двадцять,
Їх віддали хазяям законним.
ЩЕ ОДНЕ
Ще одна (другорядна) деталь:
Постановою конгресу — дар:
Лейтенантові Лумі — медаль.
Команді — п'ять тисяч доларів.
