По Брюховецькім на Лівобережжі вибрали гетьманом Демяна Многогрішного (1668—1672). Він зробив згоду з Московщиною. У переговорах домагався, щоб московські війська вийшли з України; але Москва знову вбилася в силу, і москалі знову залишилися в українських городах. Цар обіцяв, що воєводи не будуть устрявати в українські справи. Гетьман заходився пильно, щоб по недавній війні впорядкувати Україну. Він установив компанійський полк, — це була сторожа, що мала пильнувати публичної безпеки в державі.
Тоді на Україні заведено й першу пошту. В означені дні виходили з головних міст післанці й перевозили листи в різні місця; по дорозі стояли приготовані коні, й поштарі в недовгому часі могли переїхати далекі дороги.
Многогрішний правив недовго. Його вороги післали на нього донос до царя, що він ніби готовить нове повстання. Многогрішного заарештували й відіслали до Москви. Царський суд судив його, допитував різними муками, але ніякої вини не знайшов. Та проте його покарали засланням на Сибір, де й помер безталанний гетьман далеко від рідної землі.
На місце Многогрішного вибрали гетьманом Івана Самойловича (1672—1687). Він був із священичого роду , але вписався до козацького війська, перейшов різні уряди й накінець був ґенеральним суддею. Це був чоловік гарного зросту,
