Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/94

Ця сторінка вичитана
IX. ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ, ДАМЯН МНОГОГРІШНИЙ, ІВАН САМОЙЛОВИЧ.
Іван Брюховецький.

1663. відділилася лівобережна Україна від правобережної й була окремою державою. Коли Юрій Хмельницький 1663. р. зрікся гетьманської булави, на Лівобережжі вибрали наказним гетьманом полковника Якима Сомка. Але частина козаків не була ним задоволена, бажаючи мати за гетьмана другого полковника, Василя Золотаренка. Між обома партіям и почалися спори й боротьба. Тоді й козацька чернь почала шукати собі кандидата до булави, вона захотіла мати гетьманом кошового з Січі, Івана Брюховецького.

Брюховецький замолоду був слугою на дворі Богдана Хмельницького, потім поїхав на Запорожжя, козакував там і став на Січі кошовим. Це був чоловік дотепний, промовистий, подобався козакам. Але найбільшу прихильність він здобув собі через те, що нарікав на панів і на козацьку старшину, казав, що влада належиться простому народові. Але насправді Брюховецький думав тільки про те, щоб самому прийти до панування.

В Ніжені 1663. р. зібралася рада вибирати гетьмана. Приїхав туди Сомко зі своїми козаками, Золотаренко зі своїми, приїхав і Брюховецький