його вірним другом. Сірко помер 1690. р. на Чортомлицькій Січі, його могила збереглася до наших днів. Але народ собі оповідає, що там похоронена тільки одна Сіркова рука, а що він сам ходить далі по світі й воює ворогів України.
Тоді проти Дорошенка розпочали війну москалі. Вони боялися, щоб він не злучив у своїх руках цілої України й хотіли його погубити. Велике московське військо облягло Чигирин, де жив Дорошенко зі своїм вибраним полком козаків, яких звав »серденятами«.
Але гетьман укріпив сильно старий замок Хмельницького і з добрих гармат стріляв до ворогів. Кілька разів підходили москалі до наступу, та хоробрі Дорошенкові козаки відбивали їх і відганяли далеко. Тоді москалі рішили взяти Чигирин голодом. Довгий час тривала облога, нарешті гетьманові не стало харчів і пороху, і він мусів піддатися. Свої гетьманські відзнаки, булаву й бунчук, він відіслав лівобережному гетьманові, а сам поїхав до московського табору.
Москалі відвезли його в Московщину і звідтіль уже його не пустили. Дорошенко вмер у далекій чужині, в Ярополчі біля Вятки 1698. р. Його могила є там до нинішнього дня.
Дорошенка називали останнім козаком, бо він був останнім із тих старих запорожців, що виросли у твердій воєнній школі і все своє життя воювали мечем із ворогами України.
По Дорошенкові не було вже визначних гетьманів на правобережній Україні. Проти Дорошен-
